Пане Луценко, а в якому аеропорті воював? Товариш по службі розповів шокуючу правду про сина генпрокурора

Загрузка...

Товариш по службі сина Луценка розповів про його службу в Запорізькій артилерійській бригаді, передає Корупція.Інфо

Син генпрокурора України Олександр Луценко близько 40 днів прослужив в запорізькій 55-артилерійській бригаді. Його товариш по службі Віталій (Позивний «Борода») розповів збірнику «Усна історія російсько-української війни 2014-2016: 55 артбригада» в тому числі, як це було. Витяг з інтерв’ю Опублікував сайт «Час новин».

Подаєм слова військовослужбовця в оригіналі:

Çàãðóçêà…


«Це був наш  другий виїзд (в зону АТО — ред.), коли ми там були більше двох місяців і тут у батареї з’явився  новий хлопець… Потім хлопці кажуть, що це син Луценка, стало цікаво.  В один із виїздів на бойове чергування ввечері він підсів  до нашого вогнища. Почали спілкуватися, хлопець як хлопець, мені цікаво поспілкуватися на політичні теми, з приводу життя дітей високопосадовців, мені це було цікаво, я хотів з ним поспілкуватися, він від цього ухилявся, кажучи: «Політика мого батька — це одне, а моє життя — це інше». У принципі, задушевних розмов у мене з ним не було, для мене похождення не має значення, для мене людина важлива своїми вчинками і ставленням до інших.

Луценко був поставлений на посаду командира гармати, хлопці його навчили,  з нами він пробув сорок із чимось діб. В одній із розмов він сказав, що у нього є проблеми із здоров’ям і можливо він більше не зможе поїхати з нами в АТО. Після цієї поїздки він з нами дійсно більше не поїхав. Це він приїхав десь на початку листопада. Як тільки вибори до Верховної Ради пройшли (ви розумієте про що я говорю) він більше з нами не їздив.


Він дійсно воював, тягав снаряди, тут жодних питань немає, він як усі, був з усіма нарівні, також тягав снаряди, розкладав гармати, жив, як і ми, у полі, спав під відкритим небом на карематі, як і ми, теж коло вогнища мерз, під дощем мок, ніяких особливих умов він для себе не вимагав. Тобто в плані побуту і служби — якби не знати, що це син Луценка, то звичайний солдат, як ми, що тут сказати, ось так було.  Він себе зарекомендував як нормальний чоловік. Одного разу  приїхав до нас на «передок» його тато, допоміг нашій батареї гуманітаркою, привіз намети, дещо із їжі, молодець, багато чого привіз. Приїхав він до нас на «передок», безпосередньо на вогневий рубіж, привітався, поспілкувався, людина як людина, хлопці з ним нафотографувалися, мені це було особливо не цікаво.

Потім ще Луценко-молодший кілька разів приїжджав до нас на батарею, привозив волонтерську допомогу, одному з хлопців, товарищу моєму, коригувальнику вогню, він надіслав спеціальний планшет, далекомір, тобто такі речі, які допомогали хлопцю під час перебування у донецькому аеропорту

Загрузка...

Залишити відповідь